Огляд торговельної політики Російської Федерації

Огляд торговельної політики Російської Федерації

У Світовій організації торгівлі 27 та 29 жовтня 2021 року проходило засідання, присвячене Огляду торговельної політики Російської Федерації.

РФ стала членом СОТ 22.08.2012 і вже вдруге проходила процедуру оцінки своєї торговельної політики, що дозволило членам СОТ поглибити своє розуміння її основних змін з часу проведення попереднього огляду у 2016 році, порушити запитання та отримати письмові відповіді, висловити занепокоєння та пропозиції безпосередньо під час засідання.

У ході зазначеного заходу обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом РФ (документ WT/TPR/G/416) та Секретаріатом СОТ (документ WT/TPR/S/416), які містять детальну інформацію про економічний, торговельний та інвестиційний режими РФ. Участь в обговоренні брали представники 57 делегацій, у тому числі від України.

Членів СОТ було поінформовано про суттєві зміни законодавства РФ у період між оглядами, зокрема у таких сферах як митні процедури та вимоги, застосування експортних мит та оподаткування, підтримка експорту, державні закупівлі, іноземні інвестиції, сприяння розвитку конкуренції, захист прав інтелектуальної власності, енергетика та гірничодобувна промисловість, надання фінансових та телекомунікаційних послуг. У цей період було прийнято декілька нових стратегій, національних проєктів та державних програм з різних питань, спрямованих на забезпечення економічного зростання РФ у довгостроковій перспективі, а також внесено зміни до Конституції (2020 рік).

Щорічне зростання реального ВВП Російської Федерації в середньому становило 1,7 відсотка у 2016-2019 роках (при 4,8 відсотка у 2003-2012 роках). РФ вдалося пом’якшити вплив падіння цін на нафту та інших зовнішніх викликів застосуванням режиму плаваючого валютного курсу та реалізацією нової фіскальної політики. Водночас глобальна фінансова криза посилила необхідність вирішення таких структурних проблемних питань як продуктивність та диверсифікація економіки. У 2020 році падіння економіки РФ становило 3 відсотки, насамперед через негативний вплив пандемії COVID‑19 та ситуації на світовому нафтовому ринку, що викликало суттєве збільшення рівня безробіття. За допомогою реалізації політики макроекономічної стабілізації РФ вдалося послабити вплив цих негативних явищ. За прогнозом Міжнародного валютного фонду у 2021 році зростання ВВП РФ може становити 3,8 відсотка.

У період 2016-2019 років обсяги експорту товарів РФ щорічно зростали (з 285,3 млрд. доларів США в 2016 році до 424,1 млрд. доларів США в 2019 році), проте різко впали у 2020 році внаслідок ситуації з пандемією COVID-19 (до 336,6 млрд. доларів США). Майже половину всього обсягу експорту товарів у 2020 році становили мінеральні палива (49,8 відсотка), наступною за обсягом була така група товарів як продукція переробної промисловості (10,4 відсотка в структурі експорту), насамперед метали та металеві вироби. Вжиті заходи в рамках боротьби з пандемією також вплинули і на обсяги імпорту товарів до РФ, які зросли з 181,8 млрд. доларів США у 2016 році до 244,1 млрд. доларів США у 2019 році та зменшилися до 231,1 млрд. доларів США у 2020 році. У структурі імпорту РФ домінували такі групи товарів як машини, у тому числі електричне обладнання, частка яких становила 31,7 відсотка у 2020 році, хімічна продукція (12,7 відсотка) та транспортне обладнання (12,4 відсотка). Близько 38 відсотків від загального обсягу імпортованих товарів надходило з Азії (у тому числі 23,8 відсотка з Китаю), 34 відсотки – з ЄС, 5,7 відсотка – з США.

За деякими винятками РФ переважно застосовує Єдиний митний тариф Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). Середня проста MFN ставка ввізних мит дещо знизилася у період між оглядами (з 8,3 відсотка у 2016 році до 7,9 відсотка у 2021 році), що частково пов’язано з поетапною імплементацією РФ своїх зобов’язань, взятих в рамках вступу до СОТ. На імпортну сільськогосподарську продукцію в середньому застосовується ставка у розмірі 13,4 відсотка, на несільськогосподарські товари – 6,3 відсотка. Водночас ставки ввізних мит за декількома тарифними лініями потенційно можуть перевищувати відповідний “зв’язаний” рівень в СОТ. Згадане перевищення викликало запитання у членів СОТ, які зазначали про це у своїх виступах, а також пропонували РФ спростити структуру свого тарифу.

Учасники засідання закликали РФ продовжувати поглиблення розпочатих реформ, у тому числі тих, що стосуються ввізних мит та оподаткування, спрощення торгівлі, конкурентної політики, покращення умов для ведення бізнесу та інвестування, захисту прав інтелектуальної власності, електронної комерції, підтримки малого та середнього підприємництва, акцентуючи на необхідності забезпечення відповідності будь-якої нової політики, правил та заходів взятим зобов’язанням РФ у рамках членства в СОТ.

Так, зауважуючи про нещодавнє зростання обмежень стосовно прямих іноземних інвестицій, члени СОТ зазначали про наступні чинники, які продовжують негативно впливати на умови ведення бізнесу в РФ: проблемні питання державного управління та верховенства права, домінуюча роль держави у провідних секторах економіки, відсутність прозорості стосовно діяльності державних підприємств, високий рівень концентрації у деяких сферах, а також надання різних видів субсидій національним компаніям. Висловлювалися занепокоєння щодо стану справ в окремих секторах, пов’язаних з наданням послуг, зокрема фінансових та транспортних.

Особливе занепокоєння висловлювали представники деяких делегацій, у тому числі і України, щодо запроваджених РФ обмежувальних заходів, які негативно впливають на міжнародну торгівлю, створюють торговельні бар’єри та нівелюють переваги членства в СОТ. У цьому зв’язку згадувалися заборони та обмеження імпорту і експорту сільськогосподарської та інших видів продукції, транзиту товарів, збільшення застосування експортних тарифних квот і т. д., наслідком чого є значне падіння обсягів торгівлі.

Суттєву увагу членів СОТ було зосереджено на обговоренні правил технічного регулювання РФ, а також санітарних і фітосанітарних заходів. У виступах представників окремих делегацій, зокрема і від України, зазначалося про застосування РФ відповідних заходів у спосіб, що фактично забороняє або обмежує торгівлю, без врахування міжнародних стандартів та наукового обґрунтування, а також без дотримання принципу прозорості. Деякі учасники порушували питання до РФ щодо процедур інспектування при ввезенні м’ясної продукції та режиму відслідковування та контролю.

Представники України та інших делегацій також висловлювали занепокоєння щодо політики ЄАЕС, членом якого є РФ. Наголошувалося на необхідності більш чіткого розмежування правил ЄАЕС та вимог РФ, що застосовуються на національному рівні.

Як і під час попереднього огляду, багато запитань до РФ порушувалося стосовно політики імпортозаміщення та локалізації, вимог щодо наявності вітчизняної складової, зокрема під час проведення державних закупівель, та їх впливу на торгівлю, прямі іноземні інвестиції, інтеграцію РФ до глобальних ланцюгів доданої вартості. У виступах представників деяких делегацій зазначалося про те, що така політика є дискримінаційною і не сприяє передбачуваності та прозорості торговельного режиму, а також розвитку конкуренції. У цьому зв’язку члени СОТ пропонували РФ переглянути свою політику, ураховуючи принципи СОТ та зважаючи на процес приєднання РФ до Угоди СОТ про державні закупівлі.

Члени СОТ також закликали РФ до покращення виконання своїх зобов’язань щодо своєчасного направлення необхідних нотифікацій до СОТ, зокрема про державні торговельні підприємства, процедури ліцензування, сільське господарство, вимоги технічного регулювання, встановлені на національному рівні, тощо.

Всього РФ завчасно отримала 1017 письмових запитань, у тому числі 59 запитань від України, про які було також згадано у виступі від української сторони із закликом до РФ усунути бар’єри, обмежувальні заходи та дискримінаційний режим у міжнародних торговельних відносинах, забезпечивши реалізацію торговельної політики у відповідності до своїх міжнародних зобов’язань, взятих в рамках членства у СОТ та угод про вільну торгівлю.

Процедуру Огляду буде завершено після того, як РФ у місячний термін направить до СОТ відповіді на всі порушені запитання.

З більш детальною інформацією щодо Огляду можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені Урядом РФ та Секретаріатом СОТ, та інші матеріали щодо торговельної політики цього члена СОТ.

Підписка на новини

E-mail

Источник: Мінекономіки

Залишити відповідь