Залежність бідняків чи порятунок: як легалізація грального бізнесу може вплинути на Україну

Верховна Рада розглядає законопроєкт про легалізацію грального бізнесу, який офіційно заборонений в Україні з 2009 року. У суспільстві почалась палка дискусія щодо того, чи потрібна взагалі легалізація та чи не призведе це до ще більшого обідніння населення.

Хтось каже, що легалізація призведе до того, що люди почнуть програвати більше грошей, біднішатимуть і, як наслідок, в Україні погіршиться криміногенна ситуація та рівень життя. Згідно з опитуваннями, більшість українців виступає проти легалізації. 24 канал запитав експертів та зібрав усі “за” і “проти”, щоб зрозуміти, чи потрібна Україні зараз легалізація казино та гральних автоматів.

Зверніть увагу Скільки втратив бюджет України за 10 років заборони грального бізнесу: шокуюча цифра

Інші ж упевнені, що азартні ігри – невід’ємна частина життя суспільства у 21 столітті, і якщо не легалізувати, то грати все одно будуть підпільно.

Навіщо Україні легалізація грального бізнесу?

У пояснювальній записці до законопроєкту 2285-д сказано, що індустрія розваг, елементом якої є азартні ігри, є невід’ємною складовою цивілізації. Цій галузі властиві як прибутковість, так і певна суспільна шкідливість. Саме тому народні обранці вирішили розробити відповідний механізм регулювання, щоб користі було більше, а шкоди – менше.

Легалізація грального бізнесу є однією з тих реформ, яка має забезпечити постійний прибуток до державного бюджету, приваблювати інвесторів, туристів та створювати робочі місця.

У бюджеті на 2020 рік передбачено 4,4 мільярда гривень доходу з продажу ліцензій на казино та ігрові зали. Депутати мотивують прийняття закону тим, що кожна сота гривня в українській економіці обертається в тіньовому ігровому секторі.


Замаскований нелегальний гральний заклад

Замаскований нелегальний гральний заклад / Фото Нацполіції

Фактично, кожна сота гривня, що заробляється українцями, “спускалась” у гральних автоматах. Це приблизно 1 % ВВП України. Я думав, що це набагато менші суми,
– сказав депутат “Слуги народу” Мар’ян Заболоцький.

У законопроєкті наголошується, що з 2009 року, поки діяла заборона, український бюджет втрачав щорічно 10 мільярдів гривень. Недосконалість українського законодавства дозволила маскувати гральні заклади під “лотереї”, і вони успішно працювали в тіні.

І навіть попри заяви Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова у 2014 та 2019 роках про кінець грального бізнесу в Україні, ситуація не змінювалась – змінювались лише вивіски.

Що може змінити законопроєкт?

Вихід бізнесу з тіні надасть можливість державі стандартизувати правила гри, моніторити їх дотримання та фільтрувати “гравців” на ринку. Наприклад, законопроєкт передбачає, що:

  • організатором азартних ігор може бути особа зі статутним капіталом понад 30 мільйонів гривень, у якої відсутня непогашена судимість за корисливі злочини та яка не є громадянином держави-агресора;
  • забороняється брати участь у грі організаторам, спортсменам, людям, що можуть вплинути на результат та особам, молодшим від 21 року;
  • забороняється розміщення гральних закладів в органах влади, культури, медзакладах, релігійних спорудах, житлових будинках, МАФах та менш ніж у 500 метрах від закладів освіти;
  • гральні автомати мають відповідати міжнародним стандартам та бути підключеними до системи онлайн-моніторингу. Зокрема, заборонено встановлювати відсоток виграшу механічним способом.

Легалізація грального бізнесу позиціонується як частина процесу лібералізації підприємницької діяльності. Логічно ця реформа має стояти десь поряд з ринком землі та великою приватизацією, які мають наповнювати український бюджет та впровадити ліберальну модель економіки.

І хоча заплановані 4,4 мільярди гривень доходу в бюджет, у порівнянні з щорічним трильйоном гривень, – це крапля у морі, влада вважає, що ця галузь бізнесу здатна розвиватися, надавати робочі місця та приваблювати іноземних інвесторів. Паралельно в країні розвиватиметься інша галузь – туризм.

Проте, чи все так позитивно, як виходить з планів наших політиків?

Рекомендуємо 2 мільйони доларів за ліцензію: як працюватиме сфера азартних розваг в Україні

Лудоманія, бідність та інші підводні камені

Україна зараз перебуває у не найкращій економічній формі. За прогнозом міжнародної організації ЮНІСЕФ, через коронавірусну кризу рівень бідності в Україні може зрости з 27% до 44%.

Відомо, що громадяни бідних країн більш схильні до залежностей: алкогольної, наркотичної, ігрової тощо. Легалізація грального бізнесу означає, що у маси вийде реклама казино та букмекерських контор. Та й загалом відкрита діяльність ігрових закладів призведе до популяризації та залучення до гри більшої кількості людей.

Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський у коментарі 24 каналу сказав, що популяризація ігрової індустрії може призвести до збільшення кількості трагедій, коли люди продають останнє майно, влазять у борги, позбавляючи свої родини засобів існування.

“Влада не розуміє, що гральний бізнес не створює вартість, а лише перерозподіляє кошти. Доходи, які отримає бюджет, – це лише приблизно 2% від тих коштів, які відберуть гральні заклади у громадян (з урахуванням того, що до 2024 року гральні заклади не сплачуватимуть податків). Для держави було б більш вигідно, якби людина не грала в азартні ігри, а купила на ці гроші якісь товари для своєї родини. З цих коштів держава отримала б ПДВ в розмірі 20%, а також податок з прибутку підприємств”, – зазначив Хмелевський.

Експерт з аналітичної компанії “Левіафан” Микола Мельник у коментарі 24 каналу зазначив, що проблема ігроманії вже існує, бо гральні автомати працюють у тіні. Питання в тому, чи зможе держава забезпечити захист гравців.


Нелегальні гральні автомати працюють через комп'ютери

Нелегальні гральні автомати працюють через комп’ютери / Фото Нацполіції

Механізм захисту гравців з’являється лише з легалізацією і виходу ринку з тіні. Законопроєкт 2285-д передбачає створення реєстру лудоманів, штрафи для гральних закладів за допуск лудомана до гри, право родини через суд позбавити члена сім’ї права грати, а також підвищення віку дозволу на гру до 21-го року,
– сказав Мельник.

Іноземний досвід

Ігровий бізнес – дуже стародавня галузь, яка існувала ще у часи Римської Республіки. Масово легалізували її у США в часи економічної кризи 1930-х років, відому як “Велика депресія”. Легалізація казино та тоталізаторів була обумовлена потребою у грошах, які йшли з податків, та створенні нових робочих місць.

З того часу влада Сполучених Штатів по-різному підходила до регулювання ігрового бізнесу, аж поки легалізація остаточно не закріпилась у ментальності громадян та не почала приносити реальний дохід. У 2010 році з 11 штатів, де легалізований гральний бізнес, надійшло 5 мільярдів доларів податків.

Цікавим прикладом є Монако, до якого їдуть з усієї Європи, щоб зіграти у казино. Для мешканців князівства гра у казино є забороненою – атракціон тільки для туристів. Однак, гральна індустрія є просто дуже привабливою родзинкою цієї країни, бо основний дохід Монако отримує загалом з туристичної галузі.


макао казино

Столиця казино – Макао / Фото Bloomberg

Винятковим є кейс азіатського міста Макао, яке є найбільшим ігровим центром у світі. З 2010 року гральний бізнес приносить місту 70% бюджету. Майже дві третини громадян працюють у цій галузі.

Легалізувати треба правильно: що не так пішло в Грузії?

Розвиток грального бізнесу супроводжується не лише економічним зростанням. Проблема лудоманії актуальна для багатьох країн світу, які легалізували гральний бізнес. Грузія – яскравий тому приклад.

Згідно з даними грузинського “Центру з дослідження азартних ігор та запобігання лудоманії”, у Тбілісі 48% школярів грають в азартні ігри. І хоча вхід у гральні заклади в Грузії відкритий з 21 року, ніхто не заважає школярам реєструватись на онлайн-казино, де немає жодних обмежень.

Офіційну статистику кількості лудоманів Грузія не веде. За підрахунками неурядової організації “Матері проти азартних ігор”, кожен п’ятий житель Грузії страждає ігроманією.

Громадські організації почали лобіювати законопроєкт, який забороняє рекламу казино. Однак, лише 42 зі 150 депутатів підтримали ініціативу.

Утім, є і інша сторона грузинського досвіду. За даними Forbes, загальний обіг грального бізнесу в Грузії у 2017 році склав 2,2 мільярди доларів. Це –13,5% від ВВП. Грузинські казино мають неабияку популярність у туристів, а галузь продовжує стрімке зростання. Експерти з Transparency International радять їм продовжувати ліберальний підхід до розвитку грального бізнесу, бо це безпосередньо пов’язано з розвитком туристичної галузі.

Говорячи про Україну, сценарій розвитку грального бізнесу точно не буде подібним на Макао та Монако, адже він передбачає вливання неабияких інвестицій. А для цього Україні потрібно краще розвивати туристичну галузь та щось робити з рівнем корупції.

До теми Є великі сумніви, що кошти надійдуть у бюджет, – екснардепка про легалізацію грального бізнесу

Проблеми законопроєктів “Слуги народу”

Перше, до чого виникають питання – це не до самого законопроєкту 2285-д, а до супутнього – 2713-д, який стосується податків. Згідно з ним, ігрові заклади до 2024 року не сплачуватимуть податків до державного бюджету, натомість втричі виросте ціна за ліцензію. Деякі опозиційні політики вже встигли назвати це “дерибаном”, бо нібито всі гроші підуть в кишеню бізнесменам, а люди залишаться розграбованими.

Тут варто пояснити, що податкові канікули – цілком звичайний інструмент для того, щоб привабити іноземних інвесторів та дати можливість галузі розвиватись без податкового тиску. Ба більше, українська влада має навчитись регулювати цей бізнес, а на це можуть піти роки. Це і створення системи онлайн моніторингу, і впровадження в українську податкову систему нових інструментів тощо.

Законопроєкт 2713-д є вирішальним для залучення в Україну іноземного капіталу до грального бізнесу. Якщо ж зміни, передбачені законопроєктом, не увійдуть в силу, то бізнесменам буде важко розрахувати усі ризики та оцінити здатність системи оподаткування працювати безперебійно. Як наслідок – буде набагато менше охочих купити ліцензію.


сінченко

Голова ГО “Асоціація політичних наук” Дмитро Сінченко вважає, що навколо закону 2713-д можуть міститись “договорняки” / Фото з архіву героя

“Дуже висока ціна ліцензії дозволить зайти на цей ринок лише дуже великим гравцям, які одразу стануть монополістами і надалі не пускатимуть на цей ринок невеликі компанії. А це – вже перешкоди для вільної економіки. Складається враження, що компанії, які готові зайти на цей ринок, вже провели відповідні переговори і перебувають на “низькому старті”. Звільнення від оподаткування на цілих чотири роки – це створення неконкурентних умов для іншого бізнесу у сфері послуг та недоотримання податків державою”, – сказав Сінченко у коментарі 24 каналу.

Справді, завищення цін на ліцензії роблять їх одними з найдорожчих у світі. І якщо місцеві “ділки” вже, напевне, готові їх придбати та почати захоплювати ринок, то невідомо, чи підуть на це іноземці, враховуючи усі ризики ведення бізнесу в Україні.

50% отриманих грошей з ліцензій підуть до спеціального фонду для підтримання освіти, спорту, медицини та науки, зазначає юрист з АО Kachura Lawyers Андрій Шульгін.

Спеціальний фонд формуватиметься за рахунок платежів за ліцензії на проведення букмекерської діяльності, азартних ігор казино в мережі інтернет та інших видів геймбілінгової діяльності. Якщо бути конкретним – це 50% платежів за ліцензії на проведення азартних ігор в казино та на гральні столи й автомати,
– сказав Шульгін 24 каналу.

Варто розуміти, що легалізація грального бізнесу – це неабияка відповідальність для влади. Адже кожен недокручений гвинтик у цій крихкій системі може стати причиною великих проблем, вирішення яких постійно стримує корупція.

Голова правління ГО “Рада інформбезпеки та кіберзахисту” Елліна Шнурко-Табакова зазначила, що умови легалізації повинні стояти таким чином, щоб унеможливити корупцію та відмивання коштів

“Окреме питання — неможливість функціонування незареєстрованих в Україні онлайн казино, захист ігроманів та їхніх прав, охорона психологічного здоров’я дітей. Кожна транзакція повинна бути не лише доступною для оподаткування, але й ідентифікувати гравця. Сучасні ІТ системи спроможні задовольнити такі вимоги, а міжнародний досвід та сертифікація — мінімізувати вплив чиновників, мафії та шахраїв”, – сказала Шнурко-Табакова 24 каналу.

Процес може затягнутись Дефіцит професійного підходу до легалізації грального бізнесу

Усе, як і в будь-якій справі, залежить від реалізації. Чи готова чинна влада взяти на себе відповідальність, врахувати усі фактори легалізації грального бізнесу та уникнути “напів мір”, вигідних олігархам, – питання відкрите.

Залишити відповідь