Битва проти НБУ: чи замінять керівництво та чому США з МВФ проти

Якова Смолія та інших членів керівництва Нацбанку можуть замінити. У Раді вважають їх діяльність шкідливою для економіки України. США та Європа вважають інакше. Хто та коли може замінити голову Нацбанку.

Чому хочуть змінити голову НБУ

Профільний комітет виніс постанову, якою по суті хоче розпочати процес зміни глави Нацбанку, а також зменшення незалежності цього органу. Свою позицію комітет аргументував низкою звинувачень у бік НБУ та його голови. 24 канал розібрався чому керівництво хочуть замінити та чому міжнародні партнери проти цього.

Зверніть увагу Падіння української економіки може скласти понад 5%: що прогнозують в НБУ

У чому звинувачують Смолія та НБУ

1. Повільне зменшення облікової ставки, зважаючи на факт, що вона одна з найвищих у світі.

Зауважимо, що цьогоріч НБУ вже 4 рази зменшував облікову ставку, загалом на 7,5%. Зараз вона становить 6%. На цей рік припало рекордне зниження, при тому, що восени ставку можуть знизити знову. Також за інформацією “Мінфін”, Рада НБУ наполягала на радикальних кроках у зниженні облікової ставки ще в середині 2019.

2. Вилучення грошей з економіки та жорстка монетарна політика. Співвідношення грошової маси до номінального ВВП скоротилося з 58,8% у 2014 році до 34,2% в 2019. Як зазначають у профільному комітеті, у порівнянні з іншими країнами, кількість грошей в нашій економіці вдвічі менша, ніж це необхідно.

Мала кількість грошей означає “звуження” реальних грошей, що обслуговують економіки країни. “Перш за все це обмеження кредитування і високі процентні ставки, що тягнуть за собою зростання інфляції. Це означає, що і домогосподарства і економічні суб’єкти не можуть розраховувати на реальне фінансування своїх споживчих потреб та інвестиційних проєктів”, – написав економіст Василь Юрчишин.

3. Неадекватний рівень реагування на фінансові та економічні виклики та відсутність заходів, які стимулюють економіку. Це зокрема:

  • відсутність заходів по монетарному стимулюванню економіки;
  • відсутність адекватних заходів спрямованих на пом’якшення вимог до оцінки кредитного ризику;
  • наявність обмежень по операціях з ОВДП;
  • відсутність заходів спрямованих на збільшення їх привабливості;
  • відсутність програм по викупу активів.

4. Високі ставки за депозитними сертифікатами НБУ (у 2019 це 18-13,5%). Як зазначили у профільному комітеті це зруйнувало функціонування кредитного ринку в Україні і тому банківська система переорієнтувалася на депозитні сертифікати НБУ та ОВДП.

5. Діяльність Нацбанку з ОВДП призвела до негативних наслідків з ознаками “фінансової піраміди”. Це також включає зміцнення гривні. Все це збільшило боргове навантаження на Україну.

З цим категорично не погоджується Сергій Фурса, який зазначає, що останніми роками боргове навантаження навпаки знижувалося, включаючи 2019 рік. ВВП зростало швидше, ніж абсолютний рівень боргу, дефіцит бюджету був контрольований. В результаті, рівень боргового навантаження знизився з 80% від ВВП до 52% від ВВП на початок 2020 року. Експерт підкреслює, що скоріш за все, це найкраща боргова динаміка серед всіх країн світу.

Щодо ОВДП, то вартість запозичень знизилась у 2019 році майже вдвічі. Якщо на початку року Мінфін вимушений був позичати під 18-20%, то в кінці – 10-11%. “Це кардинальне зниження. Вдвічі. За таке пам’ятник треба ставити” – каже експерт. Натомість строки запозичень збільшилися. Якщо раніше вдавалося залучити гроші на 1-2 роки, а частіше до року, то тепер в основному це 2, 3 та 5 років.

6. Національний банк України допустив штучну ревальвацію гривні у 2019 році через недостатній викуп валюти в міжнародні резерви. Через зміцнення курсу суттєво скоротилася виручка українських експортерів і, як наслідок, — доходи бюджету, йдеться у постанові.

Якщо хтось каже що тим занадто укріпили курс гривні (це також, виявляється злочин), то таким людям варто глянути статистику і побачити, що Нацбанк минулого року викупив з валютного ринку 8 млрд доларів. Тобто він викупив вдвічі більше американської валюти, ніж занесли сюди іноземні інвестори,
– розповідає в ефірі телеканалу 24 Сергій Фурса.

Як мінятимуть голову

Процедура зміни керівництва Нацбанку передбачає такі 4 кроки:

  1. Визнання незадовільною роботу нацбанківців профільним комітетом.
  2. Заслуховування звіту голови НБУ.
  3. Голосування Верховної Ради за незадовільну оцінку роботи регулятора.
  4. Рекомендація президенту відправити правління Нацбанку у відставку.

Перший крок профільний комітет виконав своєю постановою. Другий крок виконають восени, адже постановою комітет зобов’язав очільника НБУ Якова Смолія виступити зі звітом у четвертому кварталі, тобто цієї осені.

На третьому етапі стане зрозуміло чи усунуть керівництво чи ні. Якщо Рада проголосує “проти”, то Смолій залишається на своїй посаді до 2025 року як і інші члени правління до кінця своїх термінів. Якщо ж влада проголосує “за”, то рішення перейде до рук президента Зеленського.

Тимчасова слідча комісія

Профільний комітет також вирішив створити Тимчасову слідчу комісію, яка оцінить дії керівництва Нацбанку і Фонду гарантування вкладів у 2014-2019 роках, час коли керівниками були Валерія Гонтарєва, а згодом і чинний керівник Яків Смолій. Він вступив на посаду у 2018.

Важливо Конституційний Суд поновив справу про націоналізацію “Приватбанку”: її ще можуть скасувати

Чому міжнародні партнери проти втручання в НБУ

Що сказали в США

США виразило свою підтримку керівництву НБУ та його діям на фоні створення Тимчасової слідчої комісії та оцінку профільним комітетом дії Нацбанку як незадовільні.

“Під час сьогоднішньої зустрічі з главою НБУ Яковом Смолієм, Тимчасова повірена у справах США Крістіна Квін високо оцінила зусилля центрального банку щодо підтримання макрофінансової стабільності під час кризи COVID-19 та наголосила, наскільки важливою є незалежність НБУ для економічного зростання”, – повідомили у посольстві США в Україні.

МВФ проти

МВФ неодноразово заявляв про необхідність збереження автономності НБУ як важливого органу у забезпеченні макроекономічної та фінансової стабільності. Таке зобов’язання взяла на себе Україна перед МВФ у меморандумі.

Ми уникатимемо будь-яких дій, які можуть означати політичне втручання в незалежність НБУ (стосовно рішень щодо політики, обмежень строків каденції та правового захисту керівників та персоналу),
– йдеться у меморандумі.

Тож невиконання цієї вимоги, може негативно позначитися на отриманні Україною подальших траншів, які є критично необхідними для економіки.

G7 пригрозили погіршенням відносин

Країни “Великої сімки” не підтримують рішення профільного комітету. Посли цих країн заявили, що становлення цього органу незалежним було однією з найважливіших реформ з часів Революції гідності. І саме Нацбанк відновив довіру до банківського сектору та вирішив важку банківську кризу.

Підрив незалежності НБУ вплине на українців, зашкодить довірі інвесторів та поставить під загрозу міжнародну підтримку зусиль українського уряду щодо побудови безпечної, успішної та демократичної країни,
– попередили посли G7 у Twitter.

Зазначимо, що до країн G7 входять США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада.

Кандидати на заміну

Ймовірними кандидатами на заміну Якову Смолію можуть стати Олена Щербакова, Роман Жуковський та Володимир Лавренчук, повідомляє “Мінфін”. 24 канал зібрав що відомо про кожного з них.

Олена Щербакова

Щербакова – членкиня Ради НБУ. Вона пропрацювала в Нацбанку 20 років, але у 2014 пішла з посади. Згодом отримала посаду радника Ощадбанку, а пізніше приєдналася до Ради Нацбанку.

Декларація Щербакової

У власності ймовірної кандидатки 5 земельних ділянок на Київщині та Івано-Франківщині, 2 житлові будинки на Івано-Франківщині та 2 квартири у Києві.

Щербакова володіє двома автомобілями:

  • Toyota Land Cruiser 150 2011 року випуску, яку купила за 800 тисяч гривень;
  • Toyota Land Cruiser 200 2017 року випуску, придбала за 1,97 мільйона гривень.

Загалом у 2019 році вона отримала доходи розміром понад 3 мільйони гривень. Крім того, задекларувала понад 4,5 мільйона гривень готівкою.

Роман Жуковський

Жуковський розпочав кар’єру з Укрсоцбанку. Потім перейшов у Мінекономіки і працював в секретаріатах різних президентів (Віктор Ющенка та Віктора Януковича). Після цього перейшов на роботу в структуру Світового банку, де працює досі. За інформацією “Мінфіну” Жуковському пропонували посаду міністра економіки у команді Володимира Зеленського, але той відмовився. Посада Жуковського не передбачає подання декларації.

Важливо Банда хакерів обкрадала банківські картки: у них знайшли 12 мільйонів – фото

Володимир Лавренчук

Володимира Лавренчука розглядали на посаду голови Нацбанку ще у 2014, але тоді посаду отримала Гонтарєва.

Лавренчук 38 років працював у банківській системі, зокрема з 2002 очолював Райффайзен Банк Аваль. Проте у 2019 його контракт не продовжили.

Залишити відповідь